вселення
ВСЕ́ЛЕННЯ (УСЕ́ЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. всели́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вселення — все́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вселення — (уселення), -я, с. Дія за знач. вселити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вселення — ВСЕ́ЛЕННЯ (УСЕ́ЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. всели́ти і всели́тися. Там переважно мешкали російськомовні, якісь офіцери з родинами, генерали, всяке начальство – ті, для яких ми і через півстоліття після їхнього вселення залишалися “мєстнимі” (Ю. Словник української мови у 20 томах