вселення
все́лення
(уселення), -я, с.
Дія за знач. вселити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вселення — все́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вселення — ВСЕ́ЛЕННЯ (УСЕ́ЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. всели́ти і всели́тися. Там переважно мешкали російськомовні, якісь офіцери з родинами, генерали, всяке начальство – ті, для яких ми і через півстоліття після їхнього вселення залишалися “мєстнимі” (Ю. Словник української мови у 20 томах
- вселення — ВСЕ́ЛЕННЯ (УСЕ́ЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. всели́ти. Словник української мови в 11 томах