вселений
все́лений
(уселений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вселити.
|| вселено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вселений — все́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вселений — ВСЕ́ЛЕНИЙ (УСЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до всели́ти. Судак, недавно вселений в Іссик-Куль, охоче харчується і сірим гольцем, що у великій кількості зустрічається уздовж берегів і в річках, що впадають в озеро (з наук.-попул. літ.); // все́лено, безос. Словник української мови у 20 томах
- вселений — ВСЕ́ЛЕНИЙ (УСЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. ло всели́ти. Словник української мови в 11 томах