1. Словник української мови в 11 томах

всуватися

ВСУВА́ТИСЯ (УСУВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся і ВСО́ВУВАТИСЯ (УСО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВСУ́НУТИСЯ (УСУ́НУТИСЯ), нуся, нешся, док. Сунучись, в’їжджати куди-небудь.

Санки тихенько всунулись у двір (Н.-Лев., II, 1956, 67);

// розм. Тихо, непомітно входити куди-небудь.

Дарка всувається в клас з похнюпленою головою (Вільде, Б’є восьма, 1945, 145);

Я трошки відхиляю двері, так тільки-тільки, і всовуюсь (Мик., Повісті.., 1956, 19);

// розм. Просуватися, пропихатися в середину чого-небудь.

Ленько усунувся троха [трохи] дальше в гущавину молодих вишень (Фр., VIII, 1952, 288);

За хвилину у двері всунулась пелехата голова з дзюбатим обличчям (Коцюб., І, 1955, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всуватися — всува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. всуватися — (усуватися), -аюся, -аєшся і всовуватися (усовуватися), -уюся, -уєшся, недок., всунутися (усунутися), -нуся, -нешся, док. Сунучись, в'їжджати куди-небудь. || розм. Просуватися, пропихатися всередину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всуватися — ВСУВА́ТИСЯ (УСУВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, ВСО́ВУВАТИСЯ (УСО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВСУ́НУТИСЯ (УСУ́НУТИСЯ), нуся, нешся, док. 1. Сунучись, в'їжджати куди-небудь. Санки тихенько всунулись у двір (І. Нечуй-Левицький); // розм. Словник української мови у 20 томах