всюдисущий

ВСЮДИСУ́ЩИЙ (УСЮДИСУ́ЩИЙ), а, е, книжн., заст. Який скрізь є, буває.

Сюди не прорветься всюдисущий вітер, що гуляє зараз над землею (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 8);

Особливо боявся він потрапляти на очі всюдисущих дітлахів (Іщук, Вербівчани, 1961, 20);

// Про людину, яка всюди встигає, в усьому бере участь.

Там, де, здавалося, пани от-от стануть на валах, з’являвся обкурений мушкетним димом Богун. Всюдисущий, дивовижно спокійний серед зойків і криків бойових (Кач., II, 1958, 487).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всюдисущий — всюдису́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. всюдисущий — (усюдисущий), -а, -е, книжн., заст. Який скрізь є, буває. || Про людину, яка всюди встигає, в усьому бере участь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всюдисущий — ВСЮДИСУ́ЩИЙ (УСЮДИСУ́ЩИЙ), а, е. Який скрізь є, буває. Сюди не прорветься всюдисущий вітер, що гуляє зараз над землею (О. Полторацький); Під копита слалася давно не їжджена й поросла вже всюдисущим шпоришем путь (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. всюдисущий — див. жвавий Словник синонімів Вусика