вточувати
ВТО́ЧУВАТИ (УТО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТОЧИ́ТИ (УТОЧИ́ТИ), вточу́, вто́чиш, док., чого, перех. Наливати, випускаючи цівкою напій і т. ін.; націджувати.
[Лукаш:] Та що ти, дівчино? Чи я розбійник? Я тільки хтів тобі вточити соку з берези (Л. Укр., III, 1952, 198);
— Піди, слуго вірнесенький, уточи ми [мені] пива. Хай нап’ються за здоров’я та до свого сина (Кобр., Вибр., 1954, 158);
[Коваль:] Слухай, Гордію, вточи мені вишнівочки (Зар., Антеї, 1961, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вточувати — вто́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вточувати — (уточувати), -ую, -уєш, недок., вточити (уточити), вточу, вточиш, док., чого, перех. Наливати, випускаючи цівкою напій і т. ін.; націджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вточувати — ВТО́ЧУВАТИ (УТО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТОЧИ́ТИ (УТОЧИ́ТИ), вточу́, вто́чиш, док., чого, що. Наливати, випускаючи цівкою воду, напій і т. ін.; націджувати. [Лукаш:] Та що ти, дівчино? Чи я розбійник?... Словник української мови у 20 томах
- вточувати — див. цідити Словник синонімів Вусика
- вточувати — НАЦІДИ́ТИ (цідячи, налити яку-небудь кількість чогось), УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), НАТОЧИ́ТИ, УТОЧИ́ТИ (ВТОЧИ́ТИ) (за допомогою крана, через отвір у бочці і т. ін.). — Недок.: наці́джувати, уці́джувати (вці́джувати) нато́чувати, уто́чувати (вто́чувати). Словник синонімів української мови