1. Словник української мови в 11 томах

втілений

ВТІ́ЛЕНИЙ (УТІ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вті́лити.

Соціалістичний зміст, втілений в яскраву національну художню форму, масовість, всенародність, — такі прекрасні риси має народне радянське мистецтво (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 13);

*У порівн. Богун стояв з гордо піднятою головою, немов утілена в граніт перемога (Кач., II, 1958, 513).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втілений — вті́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. втілений — (утілений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до втілити. || втілено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втілений — ВТІ́ЛЕНИЙ (УТІ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вті́лити. Перемінилася [жінка] в якесь неприступне втілене горе .. Вона стала уникати людей (О. Кобилянська); Цей лист не мав підпису, .. але й так вона почувала силу його кохання, втілену в цих рядках (В. Словник української мови у 20 томах
  4. втілений — Вті́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)