втілений

ВТІ́ЛЕНИЙ (УТІ́ЛЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до вті́лити.

Перемінилася [жінка] в якесь неприступне втілене горе .. Вона стала уникати людей (О. Кобилянська);

Цей лист не мав підпису, .. але й так вона почувала силу його кохання, втілену в цих рядках (В. Підмогильний);

Кожна програма телестудії має оригінальну ідею, втілену в життя справжніми професіоналами (з газ.);

* У порівн. Богун стояв з гордо піднятою головою, немов утілена в граніт перемога (Я. Качура);

// вті́лено, безос. пред.

– Ви й твір композитора становите цілість. Вас втілено в творі, бо твір відтворює вас!.. (В. Домонтович);

Сакральні уявлення трипільців утілено не лише в глиняних статуетках, але й у візерунках на кераміці – зображеннях сонця, спіралі, хреста, кола, хвиль (з наук.-попул. літ.);

Науково-теоретичні й методологічні засади національного виховання втілено в Концепції виховання дітей та молоді (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втілений — вті́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. втілений — (утілений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до втілити. || втілено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втілений — Вті́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. втілений — ВТІ́ЛЕНИЙ (УТІ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вті́лити. Соціалістичний зміст, втілений в яскраву національну художню форму, масовість, всенародність, — такі прекрасні риси має народне радянське мистецтво (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 13); *У порівн. Словник української мови в 11 томах