втілений
ВТІ́ЛЕНИЙ (УТІ́ЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вті́лити.
Перемінилася [жінка] в якесь неприступне втілене горе .. Вона стала уникати людей (О. Кобилянська);
Цей лист не мав підпису, .. але й так вона почувала силу його кохання, втілену в цих рядках (В. Підмогильний);
Кожна програма телестудії має оригінальну ідею, втілену в життя справжніми професіоналами (з газ.);
* У порівн. Богун стояв з гордо піднятою головою, немов утілена в граніт перемога (Я. Качура);
// вті́лено, безос. пред.
– Ви й твір композитора становите цілість. Вас втілено в творі, бо твір відтворює вас!.. (В. Домонтович);
Сакральні уявлення трипільців утілено не лише в глиняних статуетках, але й у візерунках на кераміці – зображеннях сонця, спіралі, хреста, кола, хвиль (з наук.-попул. літ.);
Науково-теоретичні й методологічні засади національного виховання втілено в Концепції виховання дітей та молоді (з мови документів).
Значення в інших словниках
- втілений — вті́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- втілений — (утілений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до втілити. || втілено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втілений — Вті́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- втілений — ВТІ́ЛЕНИЙ (УТІ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вті́лити. Соціалістичний зміст, втілений в яскраву національну художню форму, масовість, всенародність, — такі прекрасні риси має народне радянське мистецтво (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 13); *У порівн. Словник української мови в 11 томах