1. Словник української мови в 11 томах

втілюваний

ВТІ́ЛЮВАНИЙ (УТІ́ЛЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до вті́лювати.

Мишуню охопили могутні почуття, не втілювані доки що в слова (Ю. Янов., І, 1958, 449).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втілюваний — вті́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. втілюваний — (утілюваний), -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до втілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втілюваний — ВТІ́ЛЮВАНИЙ (УТІ́ЛЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вті́лювати. Мишуню охопили могутні почуття, не втілювані доки [поки] що в слова (Ю. Словник української мови у 20 томах