1. Словник української мови в 11 томах

вуаль

ВУА́ЛЬ, і, ж., рідко я, ч.

1. Прозора тканина або сітка, закріплена на жіночому капелюшку, щоб закривати обличчя,

Її лице було завішене чорною густою вуаллю (Н.-Лев., IV, 1956, 45);

— Чи, є що смішніше від мене в сю хвилину?.. Чом я хоч вуаля не наділа, — так і вийшла на сміх людський! (Л. Укр., III, 1952, 524);

Двері з сусідньої кімнати з гуркотом відчиняються, і звідти виходить в плащі з капюшоном на голові і вуалі Ірина (Коч., II, 1956, 515).

2. перен. Прозора запона, через яку предмет виглядає нечітко.

Місяць час від часу прозирав крізь снігову вуаль (Трубл., І, 1955, 375);

Небо затягла сіра вуаль. Найбільші зорі ще доносилися крізь цю вуаль (Ю. Янов., І, 1958, 211).

3. спец. Нашарування на негативі, що зменшує контрастність фотографічного зображення.

Фотографічна вуаль є негативною властивістю фотоматеріалів, бо вона зменшує чіткість деталей і знижує контраст фотографічного зображення (Довідник фот., 1959, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуаль — вуа́ль іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вуаль — (жіночий) приб. серпанок; П. пелена, запона, завіса. Словник синонімів Караванського
  3. вуаль — -і, ж., рідко -я, ч. 1》 Прозора тканина або сітка, закріплена на жіночому капелюшку, щоб закривати обличчя. 2》 перен. Прозора запона, через яку предмет виглядає нечітко. 3》 спец. Нашарування на негативі, що зменшує контрастність фотографічного зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вуаль — Серпанок, див. сіть, флер Словник чужослів Павло Штепа
  5. вуаль — ВУА́ЛЬ, і, ж., рідко я, ч. 1. Тонка прозора тканина. Всередині гіпсокартонної конструкції на стелі закріплено драпування з легкої вуалі з аплікацією у формі листя (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах
  6. вуаль — вуа́ль (франц. voile, від лат. velum – завіса) 1. Легка прозора тканина. 2. Прозора тонка сітка, якою закривають обличчя. 3. Наліт на світлочутливому фотографічному матеріалі металічного срібла (або барвників), через що знижується контрастність зображення. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. вуаль — 1. покрив на обличчі з легкої прозорої тканини; одягають мусульманські жінки, виходячи з дому; в. із волосяної сітки називають чачван, чачван падж; 2. наліт на світлочутливому фотографічному матеріалі металічного срібла або барвників. Універсальний словник-енциклопедія
  8. вуаль — ВУА́ЛЬ (прозора тканина), СЕРПА́НОК. Її лице було завішене чорною густою вуаллю (І. Нечуй-Левицький); Не тремтить серпанок чорний, що вкрива її обличчя, і горить спокійним світлом у руці воскова свічка (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  9. вуаль — Вуа́ль, -лю, -леві, -лем (ч. р.) (фр. le voile) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)