вуаль
ВУА́ЛЬ, і, ж., рідко я, ч.
1. Тонка прозора тканина.
Всередині гіпсокартонної конструкції на стелі закріплено драпування з легкої вуалі з аплікацією у формі листя (з Інтернету).
2. Прозора тканина або сітка, закріплена до жіночого капелюшка, щоб закривати обличчя; серпанок (у 3 знач.).
Її лице було завішене чорною густою вуаллю (І. Нечуй-Левицький);
– Чи є що смішніше від мене в сю хвилину?.. Чом я хоч вуаля не наділа, – так і вийшла на сміх людський! (Леся Українка);
Лиця через вуаль добре не бачу, тільки знайомий нахил голови та блиск скла пенсне (В. Винниченко);
Двері з сусідньої кімнати з гуркотом відчиняються, і звідти виходить в плащі з капюшоном на голові і вуалі Ірина (І. Кочерга);
* Образно. Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль (В. Симоненко).
3. перен. Прозора запона, через яку предмет виглядає нечітко.
Місяць час від часу прозирав крізь снігову вуаль (М. Трублаїні);
Сонце просвітлювало через вуаль висотних тонесеньких хмарок (Л. Дереш).
4. спец. Затемнення на негативі, яке зменшує контрастність фотографічного зображення.
Фотографічна вуаль є негативною властивістю фотоматеріалів, оскільки вона зменшує чіткість деталей і знижує контраст фотографічного зображення (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- вуаль — вуа́ль іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- вуаль — (жіночий) приб. серпанок; П. пелена, запона, завіса. Словник синонімів Караванського
- вуаль — -і, ж., рідко -я, ч. 1》 Прозора тканина або сітка, закріплена на жіночому капелюшку, щоб закривати обличчя. 2》 перен. Прозора запона, через яку предмет виглядає нечітко. 3》 спец. Нашарування на негативі, що зменшує контрастність фотографічного зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуаль — Серпанок, див. сіть, флер Словник чужослів Павло Штепа
- вуаль — вуа́ль (франц. voile, від лат. velum – завіса) 1. Легка прозора тканина. 2. Прозора тонка сітка, якою закривають обличчя. 3. Наліт на світлочутливому фотографічному матеріалі металічного срібла (або барвників), через що знижується контрастність зображення. Словник іншомовних слів Мельничука
- вуаль — 1. покрив на обличчі з легкої прозорої тканини; одягають мусульманські жінки, виходячи з дому; в. із волосяної сітки називають чачван, чачван падж; 2. наліт на світлочутливому фотографічному матеріалі металічного срібла або барвників. Універсальний словник-енциклопедія
- вуаль — ВУА́ЛЬ (прозора тканина), СЕРПА́НОК. Її лице було завішене чорною густою вуаллю (І. Нечуй-Левицький); Не тремтить серпанок чорний, що вкрива її обличчя, і горить спокійним світлом у руці воскова свічка (Леся Українка). Словник синонімів української мови
- вуаль — Вуа́ль, -лю, -леві, -лем (ч. р.) (фр. le voile) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вуаль — ВУА́ЛЬ, і, ж., рідко я, ч. 1. Прозора тканина або сітка, закріплена на жіночому капелюшку, щоб закривати обличчя, Її лице було завішене чорною густою вуаллю (Н.-Лев., IV, 1956, 45); — Чи, є що смішніше від мене в сю хвилину?.. Словник української мови в 11 томах