вуглярчук
ВУГЛЯРЧУ́К, а, ч., заст. Хлопець-вугляр (у 1 знач.).
— Ей, а се що за хлопак? — спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (Фр., V, 1951, 272).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуглярчук — вуглярчу́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- вуглярчук — -а, ч., заст. Хлопець-вугляр (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуглярчук — ВУГЛЯРЧУ́К, а́, ч., заст. Хлопець-вугляр. – Ей, а се що за хлопак? – спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (І. Франко). Словник української мови у 20 томах