вуглярчук

ВУГЛЯРЧУ́К, а́, ч., заст.

Хлопець-вугляр.

– Ей, а се що за хлопак? – спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуглярчук — вуглярчу́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. вуглярчук — -а, ч., заст. Хлопець-вугляр (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуглярчук — ВУГЛЯРЧУ́К, а, ч., заст. Хлопець-вугляр (у 1 знач.). — Ей, а се що за хлопак? — спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (Фр., V, 1951, 272). Словник української мови в 11 томах