вудвуд

ВУДВУ́Д, а, ч., діал. Одуд.

І вдосвіта, під ніжний поклик вудвуда прокинувшися на сіні під клунею, я довго подивлявся крізь вишневе листя — як сіріло і ясніло синє небо (Ю. Янов., V, 1959, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудвуд — Ву́двуд: — одуд [20;54] Словник з творів Івана Франка
  2. вудвуд — вудву́д іменник чоловічого роду, істота одуд діал. Орфографічний словник української мови
  3. вудвуд — -а, ч., діал. Одуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вудвуд — ВУДВУ́Д, а, ч., діал. Одуд. І вдосвіта, під ніжний поклик вудвуда прокинувшися на сіні під клунею, я довго подивлявся крізь вишневе листя – як сіріло і ясніло синє небо (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  5. вудвуд — Вудвуд, -да м. = одуд. Словник української мови Грінченка