вуджений
ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ву́дити².
Мій знайомий чомусь нагадує рибу, тільки вуджену (Ірчан, II, 1958, 164);
// У знач. прикм.
Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (Томч., Готель.., 1960, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуджений — ву́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вуджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вудити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуджений — ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е, зах. Дієпр. пас. до ву́дити². Кочубей приніс .. збанок меду, великий півмисок вуджених гусячих ніг (Б. Лепкий); Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (М. Томчаній); Вуджена шинка зберігається довше, ніж варена (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- вуджений — ву́джений кул. копчений (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт