1. Словник української мови в 11 томах

вуджениця

ВУ́ДЖЕНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що ши́нка.

Ярошенки присіли біля однієї волошки, що продавала горілку, сухарі, солонину і вудженицю (Мак., Вибр., 1956, 508).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуджениця — Вуджени́на, вуджени́ця: — шинка [19] Словник з творів Івана Франка
  2. вуджениця — ву́джениця іменник жіночого роду шинка рідко Орфографічний словник української мови
  3. вуджениця — ВУ́ДЖЕНИЦЯ, і, ж., зах. Те саме, що ши́нка. Ярошенки присіли біля однієї волошки, що продавала горілку, сухарі, солонину і вудженицю (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах
  4. вуджениця — ШИ́НКА (копчене просолене м'ясо, перев. свиняче), ВУ́ДЖЕНИЦЯ діал.; О́КІСТ, О́КОРОК розм. (приготовлене таким способом свиняче стегно). На засмалених деках височіли два окороки, під стелею звисала рожева шинка й домашні ковбаси (В. Словник синонімів української мови