вуджений
ву́джений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вудити II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуджений — ву́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вуджений — ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е, зах. Дієпр. пас. до ву́дити². Кочубей приніс .. збанок меду, великий півмисок вуджених гусячих ніг (Б. Лепкий); Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (М. Томчаній); Вуджена шинка зберігається довше, ніж варена (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- вуджений — ву́джений кул. копчений (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вуджений — ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ву́дити². Мій знайомий чомусь нагадує рибу, тільки вуджену (Ірчан, II, 1958, 164); // У знач. прикм. Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (Томч., Готель.., 1960, 258). Словник української мови в 11 томах