вуджений
ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е, зах.
Дієпр. пас. до ву́дити².
Кочубей приніс .. збанок меду, великий півмисок вуджених гусячих ніг (Б. Лепкий);
Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (М. Томчаній);
Вуджена шинка зберігається довше, ніж варена (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуджений — ву́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вуджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вудити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуджений — ву́джений кул. копчений (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вуджений — ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ву́дити². Мій знайомий чомусь нагадує рибу, тільки вуджену (Ірчан, II, 1958, 164); // У знач. прикм. Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (Томч., Готель.., 1960, 258). Словник української мови в 11 томах