1. Словник української мови в 11 томах

вудлище

ВУ́ДЛИЩЕ, а, с. Тонкий і гнучкий прут (звичайно бамбуковий або ліщиновий), до якого прикріплюють волосінь.

Тиха річка і босі ноги, якими можна бродить по пісочку… Вудлище — луком і сріблясте мигтіння рибки на волосіні (Коцюб., II, 1955, 374);

Немов струна, співає волосінь, І короп кидається у глибінь, Згинає вудлище в дугу широку (Рильський, II, 1960, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудлище — ву́длище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вудлище — -а, с. Тонкий і гнучкий прут (звичайно бамбуковий, ліщиновий, пластмасовий або металевий), до якого прикріплюють волосінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вудлище — ВУ́ДЛИЩЕ, а, с. Частина вудки – тонкий гнучкий прут (звичайно бамбуковий або ліщиновий), до якого кріпиться волосінь. Тиха річка і босі ноги, якими можна бродить по пісочку... Вудлище – луком і сріблясте мигтіння рибки на волосіні (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вудлище — див. держак Словник синонімів Вусика
  5. вудлище — ВУ́ДЛИЩЕ (тонкий і гнучкий прут — ручка вудки), ВУДИ́ЛИЩЕ, ВУДИ́ЛО, ВУ́ДИЛЬНО діал. І короп кидається у глибінь, згинає вудлище в дугу широку (М. Рильський); Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив.. на човні з вудилищем (О. Словник синонімів української мови
  6. вудлище — Вудлище, -ща с. Удилище. Піду вудлище вирубаю. Св. Л. 50. Словник української мови Грінченка