1. Словник української мови в 11 томах

вудкар

ВУДКА́Р, я́, ч. Рибалка, який ловить рибу вудкою.

Вудкарі урочисто дрімали попід очеретами (Гончар, Таврія.., 1957, 230);

Вона [дівчина] пручалася, але то був трепет уловленої рибини, який підігрівав і спортивний інтерес вудкаря (Ле, Клен. лист, 1960, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудкар — вудка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вудкар — -я, ч. Рибалка, який ловить рибу вудкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вудкар — ВУДКА́Р, я́, ч. Рибалка, який ловить рибу вудкою. Вудкарі урочисто дрімали попід очеретами (О. Гончар); * Образно. Вона [дівчина] пручалася, але то був трепет уловленої рибини, який підігрівав і спортивний інтерес вудкаря (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. вудкар — РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Словник синонімів української мови
  5. вудкар — Вудка́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м; -карі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)