вулканічний
ВУЛКАНІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до вулкана.
На ранньому ступені розвитку вулкан не має вулканічного конуса (Курс заг. геол., 1947, 217);
Каффа дивовижно нагадує Помпею, зруйновану вулканічним вибухом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 144);
// На якому є вулкани.
Найбільший вулканічний пояс, наче вогняне кільце, оперізує Тихий океан (Про вулкани.., 1955, 13).
2. Стос. до вулканізму.
На Землі в районах, де ще не закінчився процес горотворення, бувають землетруси і спостерігаються вулканічні явища (Фіз. геогр., 7, 1957, 25);
// Який утворився внаслідок вулканізму.
Вздовж Тихоокеанського узбережжя.. поширені товщі вулканічних порід (Геол. ж., XIV, 4, 1954, 34).
3. перен. Дуже сильний, бурхливий.
М. М. Єрмолова творила свої численні і духовно різноманітні образи.. зі спалахами вулканічної пристрасті (Мов життя в мист., 1955, 42).
Значення в інших словниках
- вулканічний — вулкані́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- вулканічний — -а, -е. 1》 Стос. до вулкана. || На якому є вулкани. 2》 Стос. до вулканізму. || Який утворився внаслідок вулканізму. 3》 перен. Дуже сильний, бурхливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вулканічний — ВУЛКАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до вулкана. Каффа дивовижно нагадує Помпею, зруйновану вулканічним вибухом (З. Тулуб); Якийсь тонкий сухий вчений .. переконливо говорив: – .. Життя на Марсі нема взагалі. Словник української мови у 20 томах
- вулканічний — БУРХЛИ́ВИЙ (про почуття та їх вираження — який виявляється з великою силою; про вдачу людини — схильний до палкого, схвильованого вияву своїх почуттів), БУРЛИ́ВИЙ, БУ́РНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ підсил. розм., ВУЛКАНІ́ЧНИЙ підсил. рідше. Словник синонімів української мови
- вулканічний — Вулкані́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)