вуркітливий
ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Якому властиве низького тембру переливчасте звучання.
— Найвища, по-моєму, краса, це краса вірності, — чув, підходячи, Сагайда спокійно вуркотливий, оксамитовий голос Брянського (Гончар, І, 1954, 70);
Біжить вуркітливий струмочок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуркітливий — вуркітли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- вуркітливий — рідко вуркотливий, -а, -е. Якому властиве низького тембру переливчасте звучання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуркітливий — ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Якому властиве несильне низького тембру переливчасте звучання. Іщинський сміявся вуркітливим сміхом (Валерій Шевчук); Незабаром розтануть сніги, побіжать вуркотливі струмочки з полів (Ю. Словник української мови у 20 томах
- вуркітливий — див. балакучий Словник синонімів Вусика