1. Словник української мови у 20 томах

вуркітливий

ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е.

Якому властиве несильне низького тембру переливчасте звучання.

Іщинський сміявся вуркітливим сміхом (Валерій Шевчук);

Незабаром розтануть сніги, побіжать вуркотливі струмочки з полів (Ю. Збанацький);

Ще ніколи, либонь, так не кортіло [Ількові] бути коло неньки, слухати її м'який, вуркотливий голос (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуркітливий — вуркітли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. вуркітливий — рідко вуркотливий, -а, -е. Якому властиве низького тембру переливчасте звучання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуркітливий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  4. вуркітливий — ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Якому властиве низького тембру переливчасте звучання. — Найвища, по-моєму, краса, це краса вірності, — чув, підходячи, Сагайда спокійно вуркотливий, оксамитовий голос Брянського (Гончар, І, 1954, 70); Біжить вуркітливий струмочок. Словник української мови в 11 томах