вуркітливо
ВУРКІТЛИ́ВО, рідко ВУРКОТЛИ́ВО.
Присл. до вуркітли́вий, вуркотли́вий.
Я вуркітливо засміявся. Проста це була вигадка, але мудра (Валерій Шевчук);
Юрко схилився на хвіртку і, переходячи на інтимний тон, заговорив вуркотливо та влесливо (С. Чорнобривець);
* Образно. Вуркотливо стогне течiя, а за нею повiнню ринуть спогади дитячих лiт (І. Пільгук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуркітливо — вуркітли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- вуркітливо — рідко вуркотливо. Присл. до вуркітливий, вуркотливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуркітливо — ВУРКІТЛИ́ВО, рідко ВУРКОТЛИ́ВО. Присл. до вуркітли́вий, вуркотли́вий. Юрко схилився на хвіртку і, переходячи на інтимний тон, заговорив вуркотливо та влесливо (Чорн., Визвол. земля, 1959, 110); Вуркітливо гудів літак. Словник української мови в 11 томах