вутлий

ВУ́ТЛИЙ, а, е.

1. Який не є надійним знаряддям пересування (про човен тощо); неміцний, благенький.

Крихітна їхня степова комуна нагадувала вутле суденце в розбурханому морі (Ю. Янов., І, 1958, 510);

Вдвох на вутлому поромі Дін ми з ним перепливли (Перв., I, 1958, 427);

// Який має непривабливий вигляд; старий, потертий, убогий.

Під пахвою він тримав вутлий, засмальцьований парусиновий портфель (Кир., Вибр., 1960, 168);

Адже оті трухляві білі колони, що стоять біля ганку, напевно було задумано, щоб якось поліпшити зовнішній вигляд вутлого особняка… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 134).

2. розм. Якому чогось не вистачає; слабий, недорозвинутий.

[Полковник:] Що це ти, доню, сьогодня [сьогодні] якась вутла? [Марина:] Голова трохи болить (Кроп., V, 1959, 478);

Так без роси, на спеці у пустині І хиріє, і в’яне вутлий цвіт! (Стар., Вибр., 1959, 19);

— Тут люди, бачиш, якісь вутлі, тонкошкірі (Гончар, І, 1954, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вутлий — ву́тлий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вутлий — (човен) неміцний, благенький, благий; (одяг) старий потертий, убогий; (цвіт) слабий, кволий, хирлявий, хиренний. хирявий, недорозвинений, немічний. Словник синонімів Караванського
  3. вутлий — 1. хирлявий, хирявий, хиренний, хирий, хирний, див. безсильний, чахлий, утлий 2. дирявий, дрантивий, непридатний, нікчемний, поганий, старенний, трухлий, трухлявий Словник чужослів Павло Штепа
  4. вутлий — -а, -е. 1》 Який не є надійним знаряддям пересування (про човен тощо); неміцний, благенький. || Який має непривабливий вигляд; старий, потертий, убогий. 2》 розм. Якому чогось бракує; слабий, недорозвинутий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вутлий — ВУ́ТЛИЙ (рідше У́ТЛИЙ), а, е. 1. Який не є надійним знаряддям пересування (про човен і т. ін.); неміцний, благенький. Крихітна їхня степова комуна нагадувала вутле суденце в розбурханому морі (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. вутлий — див. слабий Словник синонімів Вусика
  7. вутлий — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ... Словник синонімів української мови