1. Словник української мови в 11 томах

вуєчко

ВУ́ЄЧКО, а, ч., діал. Пестл. до ву́йко 1, 2.

— Ой, вуєчку, не бийте, не буду вже, — заговорив малий пастух (Стеф., Вибр., 1949, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуєчко — ву́єчко іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. вуєчко — -а, ч., діал. Пестл. до вуйко 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуєчко — ВУ́ЄЧКО, а, ч., діал. Пестл. до ву́йко 1, 2. – Ой, вуєчку, не бийте, не буду вже, – заговорив малий пастух (В. Стефаник); – Останься, останься! – Не можу, вуєчку! – Сиротино ти моя бідна! – Годі, вуйку! (О. Кобилянська); [Ганя]: Ні, вуєчку, ми люди, гуцулята (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах