вівсяний
ВІВСЯ́НИЙ, а, е.
1. Прикм. до ове́с.
Микита підносить з землі один колос вівсяний (Козл., Пов. і опов., 1949, 9);
На голівоньці бриль з вівсяної соломи… (Забашта, Вибр., 1958, 204);
За озером — поле: вівсяне, гречане… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 165);
// Вигот., зготовлений із зерен вівса або з продуктів його обробки (борошна, круп).
Одна молодиця показала мені житній та вівсяний хліб (Н.-Лев., II, 1956, 392);
З-під них [жорен] у дерев’яну миску.. падало вівсяне борошно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 6);
Вівсяна каша.
2. Кольору соломи вівса; світло-жовтий.
Такий молодий [Уланов], вродливий, з вівсяними бровами над синіми, чистими-чистими очима (Вільде, Троянди.., 1961, 347);
Вівсяне волосся.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вівсяний — вівся́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- вівсяний — -а, -е. 1》 Прикм. до овес. || Вигот., зготовлений із зерен вівса або з продуктів його обробки (борошна, круп). Вівсяна каша. 2》 Кольору соломи вівса; світло-жовтий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вівсяний — ВІВСЯ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до ове́с. Микита підносить з землі один колос вівсяний (П. Козланюк); За озером – поле: вівсяне, гречане... (І. Нехода); На голівоньці бриль з вівсяної соломи... (Л. Забашта); // Вигот. Словник української мови у 20 томах
- вівсяний — Вівся́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вівсяний — Вівсяний, -а, -е Овсяный. Словник української мови Грінченка