відбавлятися

ВІДБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДБА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. відба́вляться; док., діал. Відлучатися.

Страшне життя почалося Варці; нікуди на сторони одбавитись (Вовчок, І, 1955, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбавлятися — відбавля́тися дієслово недоконаного виду відлучатися діал. Орфографічний словник української мови
  2. відбавлятися — -яюся, -яєшся, недок., відбавитися, -влюся, -вишся; мн. відбавляться; док., діал. Відлучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбавлятися — ВІДБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДБА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. відба́вляться; док., розм. 1. Зменшуватися, зникати. Фантазії у старого художника не відбавлялося (із журн.). 2. діал. Відлучатися. Страшне життя почалося Варці; нікуди на сторони одбавитись (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах