відбивний
ВІДБИВНИ́Й, а́, е́.
1. Яким що-небудь відбивають (у 1 знач.).
Відбивний молот.
2. кул. Виготовлений биттям, січенням, розм’якшенням.
Зрази відбивні — нарізають з м’яса верхньої і внутрішньої частини задньої ноги (Технол. пригот. їжі, 1957, 51).
3. спец. Стос. до відбиття (в 3 знач.).
Яскравість об’єкта залежить від освітленості відбивної здатності його поверхні (Довідник фот., 1959, 55);
// Який служить для відбивання світла, звуків і т. ін.
Зображення попадають в очі за допомогою відбивних призм (Цікава фізика.., 1950, 265).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відбивний — відбивни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- відбивний — -а, -е. 1》 Яким що-небудь відбивають (у 1 знач.). Відбивний молот. 2》 кул. Виготовлений биттям, січенням, розм'якшенням. 3》 спец. Стос. до відбиття (у 3 знач.). || Який служить для відбивання світла, звуків і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відбивний — ВІДБИВНИ́Й, а́, е́. 1. Яким що-небудь відбивають (у 1 знач.). Відбивний молот. 2. кул. Виготовлений биттям, січенням, розм'якшенням. Зрази відбивні – нарізають із м'яса верхньої і внутрішньої частини задньої ноги (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах