1. Словник української мови в 11 томах

відбутий

ВІДБУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відбу́ти 1.

Аж над раном [ранком] по відбутих муках зложено пов’язаних в’язнів на драбинястий віз і повезено до міста (Фр., II, 1950, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбутий — відбу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відбутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відбути 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбутий — ВІДБУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відбу́ти 1. Аж над раном [ранком] по відбутих муках зложено пов'язаних в'язнів на драбинястий віз і повезено до міста (І. Словник української мови у 20 томах