1. Словник української мови в 11 томах

відвалений

ВІДВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвали́ти 1.

Панас Кандзюба, важкий і сірий у своїй свиті, як скиба, одвалена плугом, сіяв очима нудьгу питання: куди йти? (Коцюб., II, 1955, 67);

Взявши в руки грудочку бетону, відваленого від кубика під час проби на пресі, вона, показуючи його головному, провадила далі: — Бетон хоч куди (Коцюба, Нові береги, 1959, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвалений — відва́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відвалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відвалити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвалений — ВІДВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відвали́ти 1. А дня першого в тижні, рано-вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу та й бачить, що камінь від гробу відвалений (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах