відвал
ВІДВА́Л, ч.
1. род. у. Дія за знач. відвали́ти 1 і відвали́тися 1.
Відвал пустої породи.
2. род. а. Різальна частина плуга або землерийної машини, що відділяє та перевертає грунт.
Поява в стародавній Русі плуга з лемешем, череслом, відвалом і колісним передком.. є результатом тривалого розвитку землеробського знаряддя на Русі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 401);
Відвал у грейдері.
3. род. у. Купа землі, накидана під час копання, риття ями тощо.
На одвалах нір вигрівались на сонці байбаки (Рибак, Помилка.., 1956, 247);
// спец. Насип із пустих порід, шлаку і т. п.
Навіть на відвалі, де самоскиди розвантажуються, грунт розрівнюють і зсовують до краю насипу потужні бульдозери (Літ. газ., 21.VI 1951, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвал — відва́л 1 іменник чоловічого роду деталь грейдера тощо відва́л 2 іменник чоловічого роду дія відва́л 3 іменник чоловічого роду насип Орфографічний словник української мови
- відвал — Отвал — spoil bank, spoil — *Kippe, Abbruch, Gebirgsabbruch, Abraumkippe, Halde — насип, що утворюється внаслідок укладання на місцевості відходів збагачення або пустої породи. В залежності від способу укладання розрізняють такі... Гірничий енциклопедичний словник
- відвал — ч. 1》 род. -у. Дія за знач. відвалити 1) і відвалитися 1). Відвал пустої породи. 2》 род. -а. Різальна частина плуга або землерийної машини, що відділяє та перевертає ґрунт. 3》 род. -у. Купа землі, накидана під час копання, риття ями тощо. || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвал — (плуга) полиця Словник чужослів Павло Штепа
- відвал — ВІДВА́Л, ч. 1. род. у. Дія за знач. відвали́ти 1 і відвали́тися 1. Гейзо .. відтяв Ратиборові голову з відвалом (І. Білик); Відвал землі плугом. 2. род. а. Різальна частина плуга або землерийної машини, що відділяє та перевертає ґрунт. Словник української мови у 20 томах
- відвал — Насип порожньої породи або промислових відходів, напр., шлаку, біля шахти, металургійного комбінату чи ін. промислового підприємства. Універсальний словник-енциклопедія
- відвал — Відвал, -лу м. Отчаливаніе. Мнж. 180. Словник української мови Грінченка