1. Словник української мови в 11 томах

відвуд

ВІ́ДВУД, а, ч., діал. Одуд.

Краснеє пір’я на відвуді, але сам смердить (Номис, 1864, № 11201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвуд — ві́двуд іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. відвуд — -а, ч., діал. Одуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвуд — ВІ́ДВУД, а, ч., діал. Одуд. Краснеє пір'я на відвуді, але сам смердить (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. відвуд — Відвуд, -да м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить. Ном. № 11201. Словник української мови Грінченка