відгвинчування

ВІДГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відгви́нчувати.

Забороняється при відгвинчуванні і загвинчуванні гайок бити чим-небудь по ключу (Практ. з машинозн., 1957, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгвинчування — відгви́нчування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відгвинчування — -я, с. Дія за знач. відгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгвинчування — ВІДГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відгви́нчувати. Гайковий ключ є ручним інструментом для відгвинчування та загвинчування гайок, а також інших деталей, що мають внутрішню різьбу (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах