1. Словник української мови в 11 томах

відгрібальник

ВІДГРІБА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який відгрібає що-небудь (вугілля, зерно, солому тощо).

Відгрібальники. та накладальники забезпечують безперервну подачу соломи на скирту (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 334);

Для обслуговування машини [молотарки] потрібно 10-12 чоловік, серед яких.. два відгрібальники (Техн. культ., 1956, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгрібальник — відгріба́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відгрібальник — -а, ч. Робітник, який відгрібає що-небудь (вугілля, зерно, солому тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгрібальник — ВІДГРІБА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який відгрібає що-небудь (вугілля, зерно, солому, сніг і т. ін.). Для обслуговування молотарки потрібно 10–12 осіб, серед яких два відгрібальники (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах