віддання
ВІДДА́ННЯ́, да́ння́, с.
1. Дія за знач. відда́ти 1, 2, 4-9.
Позичив ледачому гроші — десь на вічне вже віддання (Сл. Гр.);
[Кіндрат Антонович:] Наша Олеся не яка-небудь безприданниця, щоб нам надто хапатись її відданням, розумієте? (Кроп., II, 1958, 256);
Віддання справи до суду.
На відда́нні — у такому віці, що можна виходити заміж.
Христя на відданні дівчина, їй треба скриню дбати: що вона вік у дівках сидітиме? (Горд., II, 1959, 20).
2. розм., рідко. Те саме, що ві́дданість.
Біжить назустріч дівча. Щоки пашать, очі горять — і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (Коцюб., II, 1955, 185);
Не знає половинчатості [Дарчине серце] у своєму захопленні, стриманості у своєму відданні (Вільде, Б’є восьма,1945,140).
Значення в інших словниках
- віддання — відда́ння́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- віддання — -дання, с. 1》 Дія за знач. віддати 1), 2), 4-9). Віддання справи до суду. На відданні — у такому віці, що можна виходити заміж. 2》 розм., рідко. Те саме, що відданість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддання — ВІДДА́ННЯ́, да́ння́, с. 1. Дія за знач. відда́ти 1–3, 5–10. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України... Словник української мови у 20 томах
- віддання — на виданні́ (на відда́нні́). В такому віці, коли можна виходити заміж (про дівчину). Крючковський зупинився у попа, в якого була дочка на виданні (П. Панч); — Таке було мишастеньке, пикате, а от дивися — вже на виданні (Л. Фразеологічний словник української мови
- віддання — Відда́ння́, -ння́, -нню́, на -нні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)