1. Словник української мови в 11 томах

віддарунок

ВІДДАРУ́НОК, нка, ч. Взаємний подарунок.

Подарунок, звісно, прийняли, — Віддарунок виросте у полі! (Рильський, І, 1956, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддарунок — віддару́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. віддарунок — -нка, ч. Взаємний подарунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддарунок — ВІДДАРУ́НОК, нка, ч. Подарунок у відповідь. Подарунок, звісно, прийняли, – Віддарунок виросте у полі! (М. Рильський); Бабуні вдягли на греків по вінку цибулі. На віддарунок греки всім потрошку – тій амулетик, тій боспорську брошку (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. віддарунок — див. подарунок Словник синонімів Вусика