віддарунок

віддару́нок

-нка, ч.

Взаємний подарунок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддарунок — віддару́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. віддарунок — ВІДДАРУ́НОК, нка, ч. Подарунок у відповідь. Подарунок, звісно, прийняли, – Віддарунок виросте у полі! (М. Рильський); Бабуні вдягли на греків по вінку цибулі. На віддарунок греки всім потрошку – тій амулетик, тій боспорську брошку (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. віддарунок — див. подарунок Словник синонімів Вусика
  4. віддарунок — ВІДДАРУ́НОК, нка, ч. Взаємний подарунок. Подарунок, звісно, прийняли, — Віддарунок виросте у полі! (Рильський, І, 1956, 111). Словник української мови в 11 томах