відживатися
ВІДЖИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., рідко. Те саме, що віджива́ти 2.
— Співай же за мною Про те, як весною Усе відживається знов (Л. Укр., І, 1951, 155).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відживатися — віджива́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відживатися — ВІДЖИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., рідко. Те саме, що віджива́ти 1, 2. Життя відживається, сходить зітханням. І кров вичахає. Та є ще жадання топтати цей ряст, і розвіювать порох, і погляд ослаблий підносить угору (П. Мовчан); – Співай же за мною Про те, як весною Усе відживається знов (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- відживатися — ОЖИВА́ТИ (про природу після зими), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ПРОКИДА́ТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ВІДЖИВА́ТИ, ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови