відживаючий
ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до віджива́ти.
Партія буде систематично пропагувати великі переваги соціалізму і комунізму перед відживаючою свій вік капіталістичною системою (Програма КПРС, 1961, 107);
Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (Коб., І, 1956, 110).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відживаючий — віджива́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відживаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до відживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відживаючий — ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який відживає. Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (О. Кобилянська); Тиха лагідність ароматних променів, що напоювала відживаючу землю, зм'ягчала [пом'якшувала] людську грубість (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах