відживаючий

віджива́ючий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відживаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до відживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відживаючий — ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який відживає. Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (О. Кобилянська); Тиха лагідність ароматних променів, що напоювала відживаючу землю, зм'ягчала [пом'якшувала] людську грубість (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
  3. відживаючий — ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до віджива́ти. Партія буде систематично пропагувати великі переваги соціалізму і комунізму перед відживаючою свій вік капіталістичною системою (Програма КПРС, 1961, 107); Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (Коб., І, 1956, 110). Словник української мови в 11 томах