1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відживаючий

віджива́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до відживати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відживаючий — віджива́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відживаючий — ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який відживає. Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (О. Кобилянська); Тиха лагідність ароматних променів, що напоювала відживаючу землю, зм'ягчала [пом'якшувала] людську грубість (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
  3. відживаючий — ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до віджива́ти. Партія буде систематично пропагувати великі переваги соціалізму і комунізму перед відживаючою свій вік капіталістичною системою (Програма КПРС, 1961, 107); Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (Коб., І, 1956, 110). Словник української мови в 11 томах