1. Словник української мови в 11 томах

відживний

ВІДЖИВНИ́Й, а́, е́. Який відживляє (в 3 знач.).

Ще довго Орест і Огей чули енергійні вигуки, музику за вікном свого приміщення, де пахло свіжою фарбою, вапном нової будови, і все це разом відживною свіжістю впливало на обох приятелів (Досв., Вибр., 1959, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відживний — відживни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відживний — Віджи́вний. Поживний. „НЕСТЛЯ. Мучка для дітий містить в собі найлучше альпейске молоко, по 40-літнімуживаню на цілім сьвіті, як випробована, є найлучшим віджившім средством для немовлят і дітий“ (Товариш, 1908, 306, рекл.) // порівн. пол. odżywczy — поживний. Українська літературна мова на Буковині
  3. відживний — -а, -е. Який відживляє (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відживний — ВІДЖИВНИ́Й, а́, е́. Який відживляє (у 4, 5 знач.). Відживне материнське молоко містить усі корисні речовини, необхідні для розвитку маленького організму (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах