1. Словник української мови в 11 томах

відзвук

ВІ́ДЗВУК, у, ч. Відбиття звуку; відгук, луна.

Ледь уловиш в шумі лісу Грізний відзвук грому (Ющ., Люди.., 1959. 91);

// Послаблений простором звук, який доноситься віддалік.

Відзвуки маршу, долетівши до табору, вибивали людину з рівноваги апатії (Ю. Янов., II, 1954, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзвук — ві́дзвук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відзвук — див. відголос, ехо, резонанс хохл. (отзвук) луна Словник чужослів Павло Штепа
  3. відзвук — -у, ч. Відбиття звуку; відгук, луна. || Послаблений простором звук, який доноситься віддалік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відзвук — ВІ́ДЗВУК, у, ч. 1. Відбиття звуку; відгук, луна. А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. відзвук — див. луна Словник синонімів Вусика
  6. відзвук — ЛУНА́ (відбиття звуку від віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звуку), ВІДЛУ́ННЯ поет., ВІДЛУ́НОК, ВІ́ДГУК, ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДЗВУК, ВИ́ЛЯСК, ВІ́ДГОЛОС рідше, ВІ́ДГУ́Л рідше, РУНА́ діал. Словник синонімів української мови