відземок
ВІДЗЕ́МОК, мка, ч., розм. Те саме, що окоре́нок.
Трохи згодом признався, що гепнув головою до якогось відземка, немов довбнею (Март., Тв., 1954, 224);
— А-а-а! — реве він, відкидає від стіни важке з тесаних одземків ліжко (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 13);
*У порівн. Ціле тіло, як відземок, кріпке (Мак., Вибр., 1954, 350).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відземок — Відзе́мок: — паросток коло кореня дерева [IX] — парость від пня [23] Словник з творів Івана Франка
- відземок — відзе́мок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- відземок — -мка, ч., розм. Те саме, що окоренок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відземок — ВІДЗЕ́МОК, мка, ч. Те саме, що окоре́нок. Трохи згодом признався [Іван], що гепнув головою до якогось відземка, немов довбнею (Л. Мартович); – А-а-а! – реве він, відкидає від стіни важке, з тесаних одземків ліжко (О. Словник української мови у 20 томах
- відземок — ОКОРЕ́НОК (частина стовбура від кореня до гілок; нижня частина дерева, що прилягає до кореня), ПРИ́КОРІНЬ (ПРИКОРЕНЬ), ПРИ́КОРЕНОК, ВІДЗЕ́МОК розм., ОДЗЕ́МОК діал., КОМЕ́ЛЬ діал. Чубенко стояв і стояв,.. сосни в його очах поверталися догори окоренками (Ю. Словник синонімів української мови
- відземок — Відземок, -мка м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей. Словник української мови Грінченка