1. Словник української мови у 20 томах

відземок

ВІДЗЕ́МОК, мка, ч.

Те саме, що окоре́нок.

Трохи згодом признався [Іван], що гепнув головою до якогось відземка, немов довбнею (Л. Мартович);

– А-а-а! – реве він, відкидає від стіни важке, з тесаних одземків ліжко (О. Кундзич);

В цьому одземкові справді були видовбані, наче у ступі, дві глибокі ями (Б. Харчук);

* У порівн. Ціле тіло, як відземок, кріпке (О. Маковей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відземок — Відзе́мок: — паросток коло кореня дерева [IX] — парость від пня [23] Словник з творів Івана Франка
  2. відземок — відзе́мок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. відземок — -мка, ч., розм. Те саме, що окоренок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відземок — ОКОРЕ́НОК (частина стовбура від кореня до гілок; нижня частина дерева, що прилягає до кореня), ПРИ́КОРІНЬ (ПРИКОРЕНЬ), ПРИ́КОРЕНОК, ВІДЗЕ́МОК розм., ОДЗЕ́МОК діал., КОМЕ́ЛЬ діал. Чубенко стояв і стояв,.. сосни в його очах поверталися догори окоренками (Ю. Словник синонімів української мови
  5. відземок — ВІДЗЕ́МОК, мка, ч., розм. Те саме, що окоре́нок. Трохи згодом признався, що гепнув головою до якогось відземка, немов довбнею (Март., Тв., 1954, 224); — А-а-а! — реве він, відкидає від стіни важке з тесаних одземків ліжко (Кундзич, Пов. і нов. Словник української мови в 11 томах
  6. відземок — Відземок, -мка м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей. Словник української мови Грінченка