1. Словник української мови в 11 томах

відкид

ВІ́ДКИД, у, ч., діал.

1. Схил (гори і т. ін.).

Сіла.. на одкиді скелі (Н.-Лев., І, 1956, 180).

2. Віддзеркалення.

Дарма брати ходять понад берегами, — у бистрих нуртах нічого не видно, опріч одкиду неба ясного, гаїв та шпилів (Вовчок, І, 1955, 326).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкид — ві́дкид іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. відкид — -у, ч., діал. 1》 Схил (гори і т. ін.). 2》 Віддзеркалення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкид — ВІ́ДКИД, у, ч., діал. 1. Схил (гори, скелі і т. ін.). Сіла .. на одкиді скелі (І. Нечуй-Левицький); Він пригнався з ярмарку із самого Луцька, вхопив свою Мокрину – і туди, в ту хату на відкиді, поблизу майдану (Б. Харчук). 2. Віддзеркалення. Словник української мови у 20 томах
  4. відкид — ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТ рідко, ВІ́ДКИД діал. Словник синонімів української мови
  5. відкид — Відкид, -ду м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі. Левиц. І. 254. Словник української мови Грінченка