1. Словник української мови в 11 томах

відкиданий

ВІДКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відки́дати 1;

// відки́дано, безос. присудк. сл.

У дворі було чисто, сніг одкидано й прибрано (Кол., Терен.., 1959, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкиданий — відки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкиданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкидати 1). || відкидано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкиданий — ВІДКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відки́дати 1. То вже був безнадійний бій. Кілька разів розстрільні підіймалися й кидалися на приступ і кожен раз були відкидані з великими втратами (І. Багряний); // відки́дано, безос. пред. У дворі було чисто, сніг одкидано й прибрано (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах