відкиданий
відки́даний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відкидати 1).
|| відкидано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкиданий — відки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відкиданий — ВІДКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відки́дати 1. То вже був безнадійний бій. Кілька разів розстрільні підіймалися й кидалися на приступ і кожен раз були відкидані з великими втратами (І. Багряний); // відки́дано, безос. пред. У дворі було чисто, сніг одкидано й прибрано (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
- відкиданий — ВІДКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відки́дати 1; // відки́дано, безос. присудк. сл. У дворі було чисто, сніг одкидано й прибрано (Кол., Терен.., 1959, 20). Словник української мови в 11 томах