відкиданий

відки́даний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відкидати 1).

|| відкидано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкиданий — відки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкиданий — ВІДКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відки́дати 1. То вже був безнадійний бій. Кілька разів розстрільні підіймалися й кидалися на приступ і кожен раз були відкидані з великими втратами (І. Багряний); // відки́дано, безос. пред. У дворі було чисто, сніг одкидано й прибрано (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  3. відкиданий — ВІДКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відки́дати 1; // відки́дано, безос. присудк. сл. У дворі було чисто, сніг одкидано й прибрано (Кол., Терен.., 1959, 20). Словник української мови в 11 томах