1. Словник української мови в 11 томах

відкидання

ВІДКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відкида́ти.

Для них [сільських парубків] існує специфічна хода перевальцем.., молодецьке закидання голови і відкидання молодецьких кучерів (Моє життя в мист., 1955, 135);

Дадаїзм — доведення мистецтва до абсурду, до повного відкидання всяких принципів у змісті і формі, до "нічого" (Еллан, II, 1958, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкидання — відкида́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відкидання — -я, с. Дія за знач. відкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкидання — ВІДКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відкида́ти 1–5, 7–9. Для сільських парубків існує специфічна хода перевальцем, молодецьке закидання голови і відкидання молодецьких кучерів (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах
  4. відкидання — Відкида́ння, -ня с. Отбрасываніе. Словник української мови Грінченка